![[info]](http://l-stat.livejournal.com/img/userinfo.gif){kind=small}
Вчора відбулась Новорічна вечірка для інтернів Програми сприяння Парламенту України. В ресторані "Млин", що на Дніпрі в Гідропарку зібрався молодий амбітний піпл який прагне змінити власне життя та цей світ навколо себе. Молода еліта, українська надія і майбутнє. І вже стало доброю традицією, що на Новорічні та випускні вечірки приходять інтерни Програми минулих років.
От і я там був, і як писали в казках - мед пиво пив. Відносно живий. Відносно щасливий. І майже не задовбаний сесійним стафом. Надерся як слон – корпоратив як-не-як – Рада платить) Довелося три години гецати на танцплаці щоб вигнати дідькові три наїдені кіло. І Дід Мороз був, який неочікувано припхався з маленьким поросятком. Ну такий сімпатяжка виявився, всі просто влаштували йому іротішний масаж – обмацали, обгладили, обтерли, облизали навіть. А поросяту хоч сонце не світи, бо срав він на вас. Оттак і наваляв кілька поросячих гнійних купок прямо посеред ресторану. А за годину на великій прикрашеній синіми мармо ладами таці подали соковитий свинячий окорок. З Новим Роком свинì, Свùні!
Познайомився з молодняком й побачив себе inside out рік тому. І я ж такий був (молодий, дурний нежонатий) тільки но вкинутий в казанок парламентської кухні. Дивишся широко заплющеними очима і думаєш, оце так-так, отаким я був, і ось такий я зараз.
Кроки вперед, сходи вверх, рух по висхідній, глюканула синусоїда й жене в одному напрямі. Життя – це рух. Світ швидшає, росте і тріщить по швам. Я – Шумахер, рухається далі і втрачає відчуття дистанції. Приємно і красиво.
От і я там був, і як писали в казках - мед пиво пив. Відносно живий. Відносно щасливий. І майже не задовбаний сесійним стафом. Надерся як слон – корпоратив як-не-як – Рада платить) Довелося три години гецати на танцплаці щоб вигнати дідькові три наїдені кіло. І Дід Мороз був, який неочікувано припхався з маленьким поросятком. Ну такий сімпатяжка виявився, всі просто влаштували йому іротішний масаж – обмацали, обгладили, обтерли, облизали навіть. А поросяту хоч сонце не світи, бо срав він на вас. Оттак і наваляв кілька поросячих гнійних купок прямо посеред ресторану. А за годину на великій прикрашеній синіми мармо ладами таці подали соковитий свинячий окорок. З Новим Роком свинì, Свùні!
Познайомився з молодняком й побачив себе inside out рік тому. І я ж такий був (молодий, дурний нежонатий) тільки но вкинутий в казанок парламентської кухні. Дивишся широко заплющеними очима і думаєш, оце так-так, отаким я був, і ось такий я зараз.
Кроки вперед, сходи вверх, рух по висхідній, глюканула синусоїда й жене в одному напрямі. Життя – це рух. Світ швидшає, росте і тріщить по швам. Я – Шумахер, рухається далі і втрачає відчуття дистанції. Приємно і красиво.
( >>> )