Mattadorr (![[info]](http://l-stat.livejournal.com/img/userinfo.gif){kind=small} mattadorr) wrote,@ 2006-12-24 14:14:00 |
|
Передноворічна історя
Ганяння моральних конфет, душевне дефілювання й психологічні реверанси. Перманентно сублімуюся. А що. Це також є творчістю й зайняттям суспільно корисними для Всесвіту і для мене справами. Коли не бачиш чогось бажаного ні на поверхні, ні на глибині (а за вухами смалиться) - потрібно просто пошукати в іншій водоймі. Я вже давно перестав запасатися памперсами, щоб із переляку не того…
"Ні" – так ні.
"Так" – суперово.
Порада тижня: "Не парся". Для системи охолодження авта потрібна особлива синтезована рідина. Keep walking - значить визначити пріоритети і рухатися далі. Take it easy.
Прагнення до змін кристалізується… кристалізується в передноворічну лихоманку. Люди вже потроху починають тихо, але впевнено їхати дахом у святковому передноворічному очікуванні. Для мене НР є особливим святом, ДН, наприклад, мене чомусь напружує. А НР - це повернення дитинства. Місцями хочеться залишити себе в минулому і знайти себе там колись знов, так само загубленого, між ялинок і прожекторів, між гілок метрополітену і теплих посмішок. Кристалізуватися, знову залишити і зробити новий хід конем, у перед. Старий джингл-белс, звичний рогатий Дід Мороз на зубатих оленях, нова Снігурка, ялинка, нові кофеті і нові подарунки. Новий Рік.
А цього разу НР буде високо в горах. Ближче до зір. Вилізу на дах нашого гірського бунгало і першим отримаю подарунка від пузатого Санти, кажуть у Карпатіані він завжди зупиняється на піт стоп. І най мене підкине до Місяця, я там поряд уже розгледів одну дуже перспективну зорю. Ухоплю її за хвіст і помчу зі швидкістю двох шумахерів у геппі New Year.
"Ні" – так ні.
"Так" – суперово.
Порада тижня: "Не парся". Для системи охолодження авта потрібна особлива синтезована рідина. Keep walking - значить визначити пріоритети і рухатися далі. Take it easy.
Прагнення до змін кристалізується… кристалізується в передноворічну лихоманку. Люди вже потроху починають тихо, але впевнено їхати дахом у святковому передноворічному очікуванні. Для мене НР є особливим святом, ДН, наприклад, мене чомусь напружує. А НР - це повернення дитинства. Місцями хочеться залишити себе в минулому і знайти себе там колись знов, так само загубленого, між ялинок і прожекторів, між гілок метрополітену і теплих посмішок. Кристалізуватися, знову залишити і зробити новий хід конем, у перед. Старий джингл-белс, звичний рогатий Дід Мороз на зубатих оленях, нова Снігурка, ялинка, нові кофеті і нові подарунки. Новий Рік.
А цього разу НР буде високо в горах. Ближче до зір. Вилізу на дах нашого гірського бунгало і першим отримаю подарунка від пузатого Санти, кажуть у Карпатіані він завжди зупиняється на піт стоп. І най мене підкине до Місяця, я там поряд уже розгледів одну дуже перспективну зорю. Ухоплю її за хвіст і помчу зі швидкістю двох шумахерів у геппі New Year.
