Mattadorr (![[info]](http://l-stat.livejournal.com/img/userinfo.gif){kind=small} mattadorr) wrote,@ 2007-01-09 16:49:00 |
|
| Entry tags: | trip |
Карпатіана тур
Київ – Славськ – г. Високий Верх – г. Тростян – Берегово – Виноградів – Мукачево – Ужгород – Виноградів – Батово – Київ.
Зібравши весь наразі запас радості, урочистості і красномовності з усією відповідальністю мушу заявити, що все набагато краще, ніж всі могли собі навіть уявити. Все набагато краще ніж всі навіть не уявляли.
м. Славськ: гірські будиночки, стрімкі потоки гірських річок, Новий Рік, мангали й казкові краєвиди. г. Високий Верх (вона ж г. Захар Беркут, г. Волосянка, г. Семи вітрів) на яку можна піднятися на найдовшій парнокрісельній канатній дорозі, а там зима, не гібрид, а справжня, зі снігом. г. Тростян спуститися з якої коштує вдвічі дорожче ніж піднятися, бо ж нікуди ви не дінетесь з підводного човна. м. Берегово, де знаходиться басейн з термальними водами, від яких все біле стає жовтим, і то невідомо, з огляду на вже згадану збоченість укрбізнесу, чи то земні чи людські мінерали дають такі відкладення на одязі, що з такого боку (доречі, мого улюбленого) й добре, бо ми так туди й не трафили. В тому ж місті знаходиться винний дім: 25 грн. і після дегустації шести видів закарпатських вин починає зривати дах, тоді публічні екскурси сомельє аннали історії набирають неочікувано нових обертів (а де музика?). м. Виноградів з найдешевшими, як на мене, в Україні таксі, де за п’ять гривень вас відвезуть хоч на край світу - і для чого тоді своя машина? (я не впевнений, чи там має бути знак питання, але перебудовувати речення було ліньки). м. Мукачеве, відоме своїми політичними трагіфарсами кількарічної давнини, - це ж просто архітектурний сіамський близнюк деяких районів Одеси мами. м. Ужгород, кажуть дуже зелене місто просто у центрі Європи, де повно сакури, треба буде повесні перевірити ще раз. І все це казковий тур Закарпаттям у виконання бравої ватаги борзих борсуків, бо ж немає нічого вагомішого за щире слово та ціннішого за відчуття братства однодумців!
Так, після шкільних «Сніжків» ліліпутів я нарешті став на справжні лижі, після чого добряче нам’яв собі дупу і увійшов у контакт із добрим десятком ні в чому не винних нормальних, у вестибулярному сенсі, лижників і сноубордистів. Наступна мета – Протасів Яр, навчитися впевнено триматися на прокатному борді, щоб тоді купити собі власний, і гайда знов у Карпати.
Окрема фіча, яка заслуговує, посеред всього іншого, особливих овацій - корчма-музей «Деца у нотаря» (деца –сто мілілітрів; нотарь – нотаріус на місцевому діалекті). Біля входу висить декілька табличок, які сповіщають про те, що «Деца» – це історична пам'ятка, охороняється п'яницями й законом. Неймовірне іронічно-трагікомедійне оформлення вивісок, меню, написів й самої корчми доповнює найвеселіший цвинтар в Україні. Там поховано і «Нашого президента», і правдивого журналіста, і клієнта, що втікав не розрахувавшись і помер від сорому, і вірну вдову, що зрадила тільки один раз, заховані декілька різновидів «нашої мети». До речі, є вільні місця:)
Тепер ночами снитимуться снігові вершини, кришталь мокрих сніжинок, психологічно-позитивно-небезпечні паралелі висот, мільйони зірок, які є тільки там. Нас завжди тягне на місце злочину, чи то пак щастя. Вся різниця знаходиться в наслідках, а вони неодмінно ще будуть. Я всім ручуся за рецидив! (:
Зібравши весь наразі запас радості, урочистості і красномовності з усією відповідальністю мушу заявити, що все набагато краще, ніж всі могли собі навіть уявити. Все набагато краще ніж всі навіть не уявляли.
м. Славськ: гірські будиночки, стрімкі потоки гірських річок, Новий Рік, мангали й казкові краєвиди. г. Високий Верх (вона ж г. Захар Беркут, г. Волосянка, г. Семи вітрів) на яку можна піднятися на найдовшій парнокрісельній канатній дорозі, а там зима, не гібрид, а справжня, зі снігом. г. Тростян спуститися з якої коштує вдвічі дорожче ніж піднятися, бо ж нікуди ви не дінетесь з підводного човна. м. Берегово, де знаходиться басейн з термальними водами, від яких все біле стає жовтим, і то невідомо, з огляду на вже згадану збоченість укрбізнесу, чи то земні чи людські мінерали дають такі відкладення на одязі, що з такого боку (доречі, мого улюбленого) й добре, бо ми так туди й не трафили. В тому ж місті знаходиться винний дім: 25 грн. і після дегустації шести видів закарпатських вин починає зривати дах, тоді публічні екскурси сомельє аннали історії набирають неочікувано нових обертів (а де музика?). м. Виноградів з найдешевшими, як на мене, в Україні таксі, де за п’ять гривень вас відвезуть хоч на край світу - і для чого тоді своя машина? (я не впевнений, чи там має бути знак питання, але перебудовувати речення було ліньки). м. Мукачеве, відоме своїми політичними трагіфарсами кількарічної давнини, - це ж просто архітектурний сіамський близнюк деяких районів Одеси мами. м. Ужгород, кажуть дуже зелене місто просто у центрі Європи, де повно сакури, треба буде повесні перевірити ще раз. І все це казковий тур Закарпаттям у виконання бравої ватаги борзих борсуків, бо ж немає нічого вагомішого за щире слово та ціннішого за відчуття братства однодумців!
Так, після шкільних «Сніжків» ліліпутів я нарешті став на справжні лижі, після чого добряче нам’яв собі дупу і увійшов у контакт із добрим десятком ні в чому не винних нормальних, у вестибулярному сенсі, лижників і сноубордистів. Наступна мета – Протасів Яр, навчитися впевнено триматися на прокатному борді, щоб тоді купити собі власний, і гайда знов у Карпати.
Окрема фіча, яка заслуговує, посеред всього іншого, особливих овацій - корчма-музей «Деца у нотаря» (деца –сто мілілітрів; нотарь – нотаріус на місцевому діалекті). Біля входу висить декілька табличок, які сповіщають про те, що «Деца» – це історична пам'ятка, охороняється п'яницями й законом. Неймовірне іронічно-трагікомедійне оформлення вивісок, меню, написів й самої корчми доповнює найвеселіший цвинтар в Україні. Там поховано і «Нашого президента», і правдивого журналіста, і клієнта, що втікав не розрахувавшись і помер від сорому, і вірну вдову, що зрадила тільки один раз, заховані декілька різновидів «нашої мети». До речі, є вільні місця:)
Тепер ночами снитимуться снігові вершини, кришталь мокрих сніжинок, психологічно-позитивно-небезпечні паралелі висот, мільйони зірок, які є тільки там. Нас завжди тягне на місце злочину, чи то пак щастя. Вся різниця знаходиться в наслідках, а вони неодмінно ще будуть. Я всім ручуся за рецидив! (:
P.S. Life:)? А що це? Kyivstar врятує світ!
P.P.S. Ми таки були в казці!
P.P.S. Ми таки були в казці!
