Mattadorr (![[info]](http://l-stat.livejournal.com/img/userinfo.gif){kind=small} mattadorr) wrote,@ 2007-01-13 17:31:00 |
|
Кінець початку
Бажання, сильне, велике бажання, як відомо, долає будь-які перешкоди. Закінчувати будь-яку історію потрібно щасливими посмішками головного героя, перемогою добра, зло розплющується до рівня плінтуса й рівняється з підлогою. Жодних докорів сумління, чи, тим паче, угризєній совісті, бо відчайдушний бій протагоніста вівся проти несправедливих, узурпаторських, майже ненасильницьких злодіянь антагоніста. Присвячується совєцкім товаріщям, ментально хворим людям похилого віку й людям такого ж способу мислення. Москву мозгамі нє понять. А якщо це патологія, що постійно прогресує, то в бій повинна йти важка артилерія. Істина давно відома: не важливо що ти знаєш, важливо – кого.
Якою є на дотик цифра сім? Дуже приємною. Це як торкнутися в районі нижче зігнутого коліна дівчини. Звісно, ніжку дівчині потрібно зігнути саме цифрою сім, хоча це й не суттєво, приємно, як не крути. Гримуча суміш – дівчина моделька, яка навчається в Києво-Могилянській Академії.
Приготував свій перший глінтвейн. Виноград зібраний із власних виноградників перетворений за професійнонепрофесійною технологією на червоне вино. Убив у ньому кислинку, додав вишуканої терпкості, глибини смаку й високих температур. Тепер сиджу як щойно заряджений акумулятор, в очах горять вогники вишуканого драйву… а я кручусь на офісному стільчику, що поскрипує пластиковими суглобами й розкладаю науково-непопулярні преферанси.
Наступна мета – поповнити колекцію своїх найзвабливіших посмішок. Бо ж, що може бути краще за Неї (маю на увазі посмішку)?
Якою є на дотик цифра сім? Дуже приємною. Це як торкнутися в районі нижче зігнутого коліна дівчини. Звісно, ніжку дівчині потрібно зігнути саме цифрою сім, хоча це й не суттєво, приємно, як не крути. Гримуча суміш – дівчина моделька, яка навчається в Києво-Могилянській Академії.
Приготував свій перший глінтвейн. Виноград зібраний із власних виноградників перетворений за професійнонепрофесійною технологією на червоне вино. Убив у ньому кислинку, додав вишуканої терпкості, глибини смаку й високих температур. Тепер сиджу як щойно заряджений акумулятор, в очах горять вогники вишуканого драйву… а я кручусь на офісному стільчику, що поскрипує пластиковими суглобами й розкладаю науково-непопулярні преферанси.
Наступна мета – поповнити колекцію своїх найзвабливіших посмішок. Бо ж, що може бути краще за Неї (маю на увазі посмішку)?
